Історія породи турецька ангора

Турецька ангора — одна з найдавніших природних порід кішок, батьківщиною якої є територія сучасної Туреччини. Назву порода отримала від старої назви столиці країни — Ангори (нині Анкара). Перші письмові згадки про цих витончених довгошерстих кішок датуються XVI століттям, коли вони вже високо цінувалися при дворах Османської імперії.

У XVII столітті європейські мандрівники почали завозити ангорських кішок до Франції, Італії та Великої Британії. Саме турецька ангора стала однією з порід, що брали участь у формуванні сучасної персидської кішки. Згодом популярність персів призвела до різкого скорочення чисельності чистокровних ангор.

У першій половині XX століття порода опинилася під загрозою зникнення. Для її збереження уряд Туреччини започаткував державну програму розведення в зоопарку Анкари. Особливу увагу приділяли білим кішкам із блакитними або різнокольоровими очима, які вважалися національним надбанням.

У 1960-х роках кілька чистокровних турецьких ангор були вивезені до США, де розпочалася сучасна міжнародна племінна програма. У 1973 році породу офіційно визнала CFA, а згодом її зареєстрували TICA, FIFe, WCF та інші міжнародні фелінологічні організації.

Сьогодні турецька ангора вважається однією з найелегантніших природних порід світу, яка поєднує витончену зовнішність, високий інтелект і чудовий характер.

Опис турецької ангори

Турецька ангора — кішка середнього розміру з легкою, витонченою, але добре розвиненою мускулатурою. Вона здається дуже легкою, однак є міцною, рухливою та надзвичайно стрибучою.

Дорослі коти зазвичай важать 4–6 кг, кішки — 2,5–4,5 кг. Тіло довге, гнучке й струнке. Лапи тонкі та довгі, при цьому задні трохи довші за передні, що забезпечує характерну граційну ходу.

Голова має форму м’якого клина, профіль плавний. Вуха великі, широко поставлені та загострені. Очі великі, мигдалеподібні, можуть бути зеленими, бурштиновими, блакитними або різнокольоровими (гетерохромія).

Шерсть середньої довжини, дуже тонка, шовковиста та майже без підшерстка. Саме тому вона рідко утворює ковтуни, незважаючи на свою довжину.

Сьогодні стандарт породи визнає практично всі забарвлення, окрім шоколадного, лілового, фавн, циннамон та колор-пойнт.

Середня тривалість життя турецької ангори становить 15–18 років, а при якісному догляді багато кішок живуть понад 18 років.

Характер турецької ангори

Турецькі ангори належать до найрозумніших і найактивніших домашніх кішок. Вони швидко вивчають звички сім’ї, легко навчаються відкривати двері, шукати заховані іграшки та навіть виконувати прості команди.

Це дуже соціальна порода, яка сильно прив’язується до людини. Зазвичай ангора обирає одного господаря, але із задоволенням спілкується з усією родиною.

Вони не люблять довго залишатися на самоті, тому чудово підходять людям, які проводять багато часу вдома або мають ще одного домашнього улюбленця.

Турецькі ангори надзвичайно рухливі. Вони обожнюють високі комплекси для лазіння, полиці, котячі дерева, інтерактивні іграшки та різноманітні головоломки. Багато представників породи із задоволенням граються з водою і можуть проявляти цікавість до відкритих кранів.

До дітей ангора ставиться доброзичливо, якщо вони поводяться спокійно та поважають особистий простір кішки.

З іншими котами й більшістю собак порода зазвичай уживається добре, хоча через лідерський характер часто прагне зайняти домінуюче місце серед домашніх тварин.

Чим годувати турецьку ангору

Турецькі ангори потребують повноцінного білкового раціону, який підтримує здоров’я шерсті, шкіри та м’язової маси.

Для кошенят рекомендуються:

  • Farmina N&D Kitten Chicken & Pomegranate
  • Acana First Feast Kitten
  • Carnilove Salmon & Turkey Kitten
  • Brit Care Kitten Healthy Growth
  • Royal Canin Kitten

Для дорослих кішок добре підходять:

  • Orijen Original Cat
  • Orijen Tundra Cat
  • Acana Indoor Entrée
  • Farmina N&D Prime Chicken & Pomegranate Adult
  • Carnilove Duck & Pheasant Adult
  • Brit Care Sensitive Healthy Digestion

Для стерилізованих тварин:

  • Farmina N&D Quinoa Weight Management
  • Brit Care Sterilized Sensitive
  • Carnilove Fresh Carp & Trout Sterilised
  • Royal Canin Sterilised 37
  • Acana Indoor Entrée

Для підтримання здорової шерсті бажано, щоб корм містив достатню кількість жирних кислот Омега-3 та Омега-6. Також кішка повинна постійно мати доступ до чистої питної води.

Можливі захворювання

Турецька ангора належить до здорових природних порід, однак має схильність до кількох спадкових захворювань.

Найчастіше зустрічаються:

  • гіпертрофічна кардіоміопатія (HCM);
  • вроджена глухота, особливо у білих кішок із блакитними очима;
  • спадкова атаксія кошенят (рідкісне неврологічне захворювання);
  • захворювання зубів і ясен;
  • ожиріння при недостатній фізичній активності.

Для профілактики рекомендуються регулярні кардіологічні огляди, контроль слуху у білих кошенят, щорічні профілактичні обстеження, вакцинація, дегельмінтизація та підтримання нормальної маси тіла.

Догляд за турецькою ангорою

Попри довгу шерсть, догляд за турецькою ангорою досить простий, оскільки вона практично не має густого підшерстка.

Шерсть достатньо розчісувати 2 рази на тиждень, а під час сезонної линьки — 3–4 рази на тиждень.

Купають ангору приблизно раз на 2–3 місяці або за потреби, використовуючи шампуні для довгошерстих кішок.

Кігті підстригають кожні 2–3 тижні.

Вуха перевіряють щотижня та очищають лише за необхідності спеціальним ветеринарним лосьйоном.

Очі оглядають регулярно. Світлошерстим кішкам іноді потрібне додаткове очищення від слізних виділень.

Зуби рекомендується чистити 2–3 рази на тиждень, щоб запобігти розвитку пародонтиту та зубного каменю.

Грумінг турецької ангори

Професійний грумінг потрібен рідко, однак регулярний домашній догляд допомагає підтримувати розкішний вигляд шерсті.

Основні процедури включають:

  • ретельне вичісування шовковистої шерсті;
  • видалення відмерлого волосся під час линьки;
  • очищення вух і очей;
  • підстригання кігтів;
  • догляд за зубами;
  • купання з використанням професійного шампуню та кондиціонера для довгошерстих порід.

Завдяки відсутності густого підшерстка шерсть турецької ангори майже не звалюється, тому регулярного домашнього грумінгу цілком достатньо для підтримання її бездоганного стану.

Висновок

Турецька ангора — одна з найдавніших і найелегантніших порід кішок, яка поєднує природну красу, високий інтелект та активний темперамент. Вона стане чудовим вибором для людей, які готові приділяти улюбленцю достатньо уваги, забезпечити цікаве дозвілля та регулярний догляд за шерстю. Незважаючи на розкішний зовнішній вигляд, турецька ангора досить невибаглива в утриманні, відзначається міцним здоров’ям і здатна прожити багато років поруч із родиною. Це кішка, яка не лише прикрасить оселю своєю грацією, а й стане справжнім другом, відданим компаньйоном і активним учасником сімейного життя.