Сейшельська кішка

Історія породи сейшельська кішка

Попри свою назву, сейшельська кішка не є природною породою, що сформувалася на Сейшельських островах. Її історія почалася у Великій Британії наприкінці XX століття, коли британська заводчиця Патрісія Тернер вирішила відтворити зовнішність кішок, які згадувалися в описах мандрівників XIX століття.

Існувала легенда про красивих біло-плямистих котів, які нібито жили на Сейшельських островах. Проте на момент початку селекційної роботи цих тварин уже не існувало. Саме тому було прийнято рішення створити нову породу, яка максимально нагадувала б історичний опис.

Для селекції використовували:

• сіамських кішок;
• орієнтальних короткошерстих;
• біколорних перських кішок.

Завдяки такому поєднанню вдалося отримати витончену короткошерсту кішку зі східним типом статури, блакитними очима та характерним біло-плямистим забарвленням.

Основою характеру породи стали комунікабельність, високий інтелект і сильна прихильність до людини, успадковані від сіамських та орієнтальних котів. Водночас селекціонери прагнули зробити темперамент більш м’яким і врівноваженим.

Сьогодні сейшельська кішка залишається досить рідкісною породою. Найбільше вона поширена у Великій Британії та окремих країнах Європи, тоді як в Україні зустрічається вкрай рідко. Через обмежену кількість розплідників вона поки що не належить до масових порід.

Опис породи сейшельська кішка

Сейшельська кішка — це елегантна короткошерста порода східного типу. Вона відрізняється стрункою статурою, довгими лапами, великими вухами та виразними блакитними очима. Її зовнішність багато в чому нагадує сучасних сіамських та орієнтальних котів.

Розміри

Зовнішній вигляд

Тіло довге, струнке та мускулисте без надмірної масивності. Завдяки довгим лапам кішка виглядає дуже граційною під час руху.

Голова має форму витягнутого клина. Мордочка вузька, ніс прямий, підборіддя добре розвинене.

Вуха великі, широко поставлені й продовжують клиноподібну форму голови.

Очі середнього розміру, мигдалеподібні, найчастіше насиченого блакитного кольору.

Шерсть коротка, гладенька, щільно прилягає до тіла та практично не має густого підшерстка.

Забарвлення нагадує сіамський колор-пойнт, однак головною особливістю є великі білі ділянки на тулубі. Залежно від кількості білого розрізняють кілька варіантів забарвлення, але всі вони відповідають породному стандарту.

Особистість сейшельської кішки

Сейшельська кішка дуже товариська й орієнтована на людину. Вона швидко прив’язується до господаря та прагне проводити поруч із ним якомога більше часу. Представники цієї породи не люблять залишатися на самоті й найкраще почуваються в сім’ях, де більшу частину дня вдома хтось перебуває.

Ці кішки надзвичайно розумні. Вони швидко запам’ятовують правила дому, легко навчаються відкривати дверцята, освоюють нескладні команди та із задоволенням грають в інтерактивні ігри.

Сейшельські кішки дуже допитливі. Вони цікавляться всім, що відбувається навколо, супроводжують господаря по квартирі та часто намагаються брати участь у домашніх справах.

До дітей вони ставляться доброзичливо, якщо ті поводяться обережно й не завдають дискомфорту тварині. Завдяки врівноваженому темпераменту порода добре підходить для сімей із дітьми шкільного віку.

З іншими котами співіснування зазвичай проходить без проблем, особливо якщо знайомство відбулося у ранньому віці. З собаками вони також можуть уживатися досить добре.

Натомість дрібні домашні тварини — декоративні гризуни, птахи чи рептилії — можуть викликати у сейшельської кішки мисливський інстинкт, тому таке сусідство небажане.

Чим годувати сейшельську кішку

Представники цієї породи мають швидкий обмін речовин і високий рівень активності, тому потребують якісного збалансованого харчування з достатньою кількістю тваринного білка.

Найкраще підходять повнораціонні корми класу суперпреміум або холістик.

Рекомендовані корми:

• Acana
• Orijen
• Brit Care
• Carnilove
• Savory

Кошенят годують 3–4 рази на день, поступово переводячи дорослих тварин на дворазове годування.

Улюбленець повинен постійно мати доступ до чистої питної води. Не рекомендується регулярно давати копченості, ковбасні вироби, жирне м’ясо, солодощі, трубчасті кістки та іншу їжу зі столу людини.

Можливі захворювання сейшельської кішки

Сейшельська кішка загалом вважається здоровою породою. Завдяки ретельній селекції вона не має великої кількості спадкових захворювань, однак через спорідненість із сіамськими та орієнтальними кішками може бути схильною до окремих генетичних проблем.

Найчастіше ветеринари звертають увагу на такі захворювання:

• Прогресуюча атрофія сітківки (PRA). Генетичне захворювання очей, що поступово призводить до погіршення зору.
• Амілоїдоз печінки та нирок. Рідкісна спадкова патологія, яка частіше зустрічається у споріднених східних порід.
• Стоматологічні захворювання. Через особливості будови щелеп можливе швидше накопичення зубного нальоту та утворення зубного каменю.
• Чутливе травлення. Деякі сейшельські кішки можуть негативно реагувати на різку зміну корму або неякісні інгредієнти.
• Ожиріння. Саме по собі для породи не характерне, але при малорухливому способі життя й надмірному годуванні ризик суттєво зростає.

Для підтримки здоров’я рекомендується проходити профілактичний ветеринарний огляд не рідше одного разу на рік, регулярно вакцинувати тварину та контролювати масу тіла.

Догляд за сейшельською кішкою

Догляд за сейшельською кішкою досить простий. Коротка шерсть практично не утворює ковтунів і не потребує складного грумінгу.

Догляд за шерстю

Вичісуйте кішку приблизно один раз на тиждень гумовою рукавичкою або м’якою щіткою. Під час сезонної линьки процедуру можна проводити двічі на тиждень.

Купання

Купати сейшельську кішку потрібно лише за необхідності — приблизно раз на 2–3 місяці або після сильного забруднення. Використовуйте лише шампуні, призначені для котів.

Догляд за зубами

Чистити зуби бажано 2–3 рази на тиждень спеціальною зубною пастою для котів. Це значно знижує ризик розвитку стоматиту та зубного каменю.

Очі та вуха

Очі рекомендується оглядати щодня й за потреби очищати м’яким ватним диском.

Вуха перевіряють раз на тиждень. Якщо накопичується сірка, використовують спеціальний ветеринарний лосьйон.

Кігті

Підстригати кігті бажано приблизно раз на 10–14 днів. Також удома обов’язково має бути якісна кігтеточка.

Фізична активність

Сейшельські кішки дуже активні та розумні. Їм необхідні:

• високі котячі комплекси;
• когтеточки різної висоти;
• інтерактивні іграшки;
• головоломки з кормом;
• щоденні активні ігри по 20–30 хвилин.

Через сильну прив’язаність до людей ця порода погано переносить тривалу самотність.

Висновок

Сейшельська кішка — це чудовий вибір для людей, які хочуть активного, розумного та дуже відданого домашнього улюбленця. Вона швидко стає повноправним членом сім’ї, любить спілкування та добре підходить як для сімей із дітьми, так і для активних власників.

При достатній кількості уваги, правильному харчуванні та регулярному догляді сейшельська кішка може прожити 15–18 років, залишаючись здоровою, грайливою та ласкавою.