Історія

Регдолл — одна з найпопулярніших великих порід котів у світі, яка з’явилася у США в 1960-х роках. Її засновницею стала американська заводчиця Енн Бейкер (Ann Baker) з Каліфорнії. Саме вона поставила собі за мету створити породу з максимально спокійним характером, великими розмірами та розкішною довгою шерстю.

Основою майбутньої породи стала біла довгошерста кішка на ім’я Жозефіна. За словами Бейкер, після автомобільної аварії характер кішки суттєво змінився — вона стала надзвичайно лагідною та розслабленою. Хоча ця історія широко відома серед любителів породи, жодних наукових підтверджень того, що аварія вплинула на генетику Жозефіни, не існує. Сучасні фелінологи вважають це лише легендою.

Для формування породи використовувалися довгошерсті домашні кішки, а також представники бірманської та перської порід. У результаті багаторічної селекції вдалося отримати великих котів із м’яким характером, які повністю довіряють людині.

Назва Ragdoll перекладається як «ганчіркова лялька». Таку назву порода отримала через незвичайну особливість: коли регдолла беруть на руки, він повністю розслабляє м’язи та буквально “обм’якає”.

У 1971 році Енн Бейкер створила власний реєстр породи й навіть намагалася контролювати її розведення через систему ліцензій. Частина заводчиків не погодилася з такими умовами, тому почала незалежну селекційну роботу. Саме ці заводчики надалі популяризували регдоллів по всьому світу.

У 1981 році перші регдолли були завезені до Великої Британії, де швидко завоювали популярність. Уже через кілька років порода отримала міжнародне визнання, а сьогодні її офіційно визнають CFA, TICA, FIFe, WCF та інші провідні фелінологічні організації.

Опис

Регдолл — одна з найбільших домашніх порід котів. Незважаючи на свої значні розміри, ці тварини виглядають дуже елегантно завдяки пропорційній статурі, густій шовковистій шерсті та яскравим блакитним очам.

Основні характеристики породи:

  • Зріст: 25–40 см.
  • Вага самок: 4–6 кг.
  • Вага самців: 6–9 кг, окремі коти можуть важити понад 10 кг.
  • Тривалість життя: 13–17 років.

Регдолли ростуть повільніше за більшість інших порід. Повністю сформованими вони стають лише у віці 3–4 років.

Тіло довге, міцне й мускулисте. Грудна клітка широка, лапи сильні та масивні. Між пальцями ростуть пучки шерсті, що є характерною особливістю породи.

Голова має форму широкого клина із добре розвиненими щоками. Очі великі, овальні, завжди насиченого блакитного кольору. Вуха середнього розміру із заокругленими кінчиками.

Шерсть середньої довжини, дуже м’яка, шовковиста й практично не схильна до звалювання завдяки невеликій кількості підшерстка.

Усі кошенята регдолла народжуються повністю білими. Характерне забарвлення починає проявлятися приблизно у 2–3 тижні життя, а остаточний колір формується лише до 2–3 років.

Стандарт породи визнає кілька основних забарвлень:

  • Colorpoint;
  • Mitted;
  • Bicolor.

Найпоширеніші кольори:

  • Seal;
  • Blue;
  • Chocolate;
  • Lilac;
  • Red;
  • Cream.

Регдолли чудово підходять для утримання в квартирі. Вони не схильні до надмірної активності, але із задоволенням граються з господарями та швидко стають повноцінними членами родини.

Особистість

Регдолл заслужено вважається однією з найдоброзичливіших порід котів. Недарма її часто називають “собакою у світі котів” — представники цієї породи надзвичайно прив’язуються до своєї родини та прагнуть постійно перебувати поруч із людьми.

Ці кішки дуже лагідні, спокійні й терплячі. Вони із задоволенням сидять на руках, люблять обійми та легко розслабляються, коли господар бере їх на руки. Саме ця особливість і дала породі назву “Ragdoll” — “ганчіркова лялька”.

Регдолли не люблять конфліктів і практично ніколи не проявляють агресії. Вони чудово підходять сім’ям із маленькими дітьми, адже терпляче ставляться до дитячої уваги. Водночас дуже важливо навчити дітей дбайливо поводитися з твариною та не завдавати їй дискомфорту.

Представники породи добре ладнають із собаками, іншими котами та навіть домашніми кроликами чи тхорами, якщо знайомство відбулося правильно.

Попри спокійний характер, регдолли залишаються грайливими протягом усього життя. Вони люблять інтерактивні іграшки, вудочки, м’ячики та із задоволенням навчаються простим командам. Багато власників успішно навчають їх приносити іграшки або гуляти на шлейці.

Ці коти погано переносять тривалу самотність. Якщо господар часто відсутній удома, регдолл може нудьгувати, втрачати активність або навіть відмовлятися від їжі. Саме тому ця порода найбільше підходить людям, які багато часу проводять удома або мають ще одного домашнього улюбленця.

Чим годувати регдолла

Регдолли належать до великих порід, тому їм необхідний якісний корм із високим вмістом тваринного білка. Через схильність до набору зайвої ваги важливо контролювати порції та не перегодовувати кота.

Кошенята (до 12 місяців)

У період росту кошенята потребують калорійного раціону, багатого на білок, кальцій і жирні кислоти.

Рекомендовані корми:

  • Acana First Feast Kitten
  • Orijen Kitten
  • Brit Care Kitten Healthy Growth & Development
  • Carnilove Kitten Salmon & Turkey
  • Savory Kitten Fresh Turkey & Chicken

Годувати кошенят бажано 3–4 рази на день.

Дорослі коти

Для підтримання м’язової маси та здорової шерсті підійдуть високобілкові суперпреміум-корми.

Рекомендовані раціони:

  • Acana Indoor Entrée
  • Orijen Original Cat
  • Brit Care Adult Sensitive Healthy Digestion
  • Carnilove Duck & Pheasant
  • Savory Adult Fresh Turkey

Через великі розміри породи варто стежити за вагою та не перевищувати рекомендовані виробником добові норми.

Стерилізовані регдолли

Після стерилізації бажано перейти на менш калорійний раціон.

Оптимальні варіанти:

Такі корми допомагають підтримувати здорову вагу та сприяють профілактиці захворювань сечовидільної системи.

Можливі захворювання

Регдолли загалом мають міцне здоров’я, однак існує кілька спадкових захворювань, на які варто звертати увагу.

Найпоширеніші:

  • гіпертрофічна кардіоміопатія (HCM);
  • полікістоз нирок (PKD);
  • сечокам’яна хвороба;
  • ожиріння;
  • дисплазія кульшового суглоба (зустрічається рідше, ніж у собак, але можлива у великих котів).

Перед купівлею кошеняти бажано переконатися, що заводчик проводить генетичне тестування виробників на HCM та PKD.

Регулярні ветеринарні огляди, контроль ваги та якісне харчування значно знижують ризик розвитку більшості проблем.

Догляд

Попри довгу шерсть, регдолли не потребують надскладного грумінгу, оскільки мають відносно невелику кількість підшерстка.

Основні рекомендації:

  • розчісувати шерсть 2–3 рази на тиждень;
  • під час линьки — кожні 1–2 дні;
  • купати лише за необхідності або перед виставками;
  • чистити зуби 2–3 рази на тиждень;
  • очищати очі при появі виділень;
  • перевіряти та чистити вуха приблизно раз на тиждень;
  • підстригати кігті кожні 2–3 тижні.

Регдолли не дуже люблять стрибати на великі висоти, тому їм більше подобаються широкі лежанки, невисокі комплекси та м’які місця для відпочинку.

Висновок

Регдолл — це велика, красива й надзвичайно ласкава кішка, яка чудово підходить для сімей із дітьми, людей похилого віку та всіх, хто шукає спокійного й відданого домашнього компаньйона. При правильному догляді, якісному харчуванні та регулярних профілактичних оглядах представники цієї породи живуть 15–17 років, радуючи власників своїм добрим характером та неймовірною красою.