Історія

Піксі-боб — одна з наймолодших і найзагадковіших порід котів. Її історія розпочалася у 1985 році в американському штаті Вашингтон, коли заводчиця Керол Енн Брюер придбала незвичайного короткохвостого кота. Пізніше він був схрещений із домашньою кішкою, а серед народжених кошенят особливо виділялася самка на ім’я Піксі, яка стала засновницею нової породи.

Існує популярна легенда, що предками піксі-бобів були дикі руді рисі (бобкети), адже зовнішність цих котів справді дуже нагадує невелику рись. Проте сучасні генетичні дослідження не підтверджують наявності дикої крові. Незважаючи на це, ефектний “дикий” вигляд залишився головною особливістю породи.

Протягом наступних років селекціонери працювали над закріпленням характерних рис: короткого хвоста, міцної статури, плямистого забарвлення та врівноваженого темпераменту. Особливу увагу приділяли збереженню природного зовнішнього вигляду без шкоди для здоров’я тварин.

У 1994 році Міжнародна асоціація кішок (TICA) офіційно визнала піксі-боба як окрему породу, а вже у 1998 році дозволила участь у чемпіонатах. Сьогодні порода залишається відносно рідкісною, однак високо цінується за незвичайну зовнішність, відданість господарю та доброзичливий характер.

Опис

Піксі-боб — це велика, міцна та мускулиста кішка, яка зовні дуже нагадує дику рись. Незважаючи на суворий вигляд, представники породи мають лагідний і врівноважений характер, завдяки чому чудово підходять для домашнього утримання.

Особливістю породи є короткий хвіст, який може мати довжину від кількох сантиметрів до половини звичайного котячого хвоста. Допускається також полідактилія — наявність більшої кількості пальців, що є офіційно визнаною особливістю стандарту породи.

Основні характеристики

  • Розмір: великий.
  • Вага самців: 6–9 кг.
  • Вага самок: 4–6 кг.
  • Тривалість життя: 13–16 років.
  • Шерсть: коротка або напівдовга, густа, з добре розвиненим підшерстям.
  • Забарвлення: коричневе плямисте табі різних відтінків.
  • Очі: золотисті, зелені або горіхові.
  • Хвіст: короткий, індивідуальної форми та довжини.

Піксі-боби досить повільно дорослішають і повністю формуються лише у віці 3–4 років. Вони мають сильний кістяк, широку грудну клітку та добре розвинену мускулатуру, тому виглядають масивнішими за більшість домашніх котів.

Особистість

Піксі-боб часто нагадує собаку не лише зовнішністю, а й поведінкою. Представники породи дуже віддані своїй родині, із задоволенням проводжають господаря по всьому будинку та люблять брати участь у повсякденному житті.

Ці коти дуже спокійні, урівноважені й терплячі. Вони рідко проявляють агресію, добре ладнають із дітьми та легко знаходять спільну мову з іншими домашніми тваринами. Незнайомців зустрічають із певною обережністю, але без страху чи агресії.

Піксі-боби досить активні, хоча їхню енергійність не можна порівняти з бенгальськими чи абіссинськими котами. Вони люблять інтерактивні іграшки, можуть навчитися приносити м’ячик, швидко освоюють шлейку та із задоволенням гуляють на повідку.

Порода відома високим інтелектом. Піксі-боби швидко запам’ятовують правила дому, добре реагують на інтонацію господаря та легко навчаються простим командам.

Через сильну прив’язаність до сім’ї вони не люблять тривалу самотність. Якщо господарі часто відсутні вдома, бажано забезпечити коту достатньо іграшок або компанію іншої дружньої тварини.

Можливі захворювання

Піксі-боб вважається однією з найздоровіших сучасних порід котів. Завдяки широкому генофонду більшість представників не мають великої кількості спадкових патологій.

Проте іноді можуть зустрічатися:

  • ожиріння через хороший апетит і недостатню фізичну активність;
  • гіпертрофічна кардіоміопатія (зустрічається рідко);
  • крипторхізм у окремих самців;
  • стоматологічні захворювання при недостатній гігієні ротової порожнини.

Для підтримання здоров’я рекомендується щорічний ветеринарний огляд, вакцинація, профілактика паразитів та контроль маси тіла.

Піксі-боби зазвичай добре переносять подорожі, швидко адаптуються до нових умов проживання та при правильному догляді можуть прожити понад 15 років.

Чим годувати піксі-боба

Піксі-боб — велика, мускулиста порода, яка потребує якісного раціону з високим вмістом тваринного білка. Через схильність до набору зайвої ваги важливо не перегодовувати кота та контролювати розмір порцій. Раціон повинен відповідати віку, рівню активності та фізіологічному стану тварини.

Кошенята піксі-боба

У період активного росту кошенятам необхідний висококалорійний корм із підвищеним вмістом білків, жирів, кальцію та DHA для правильного розвитку кісток, суглобів і нервової системи.

Рекомендовані корми:

  • Acana First Feast Kitten
  • Orijen Kitten
  • Carnilove Kitten Salmon & Turkey
  • Brit Care Cat Grain-Free Kitten Healthy Growth
  • Savory Kitten Fresh Turkey & Chicken

До 6 місяців кошенят годують 4–5 разів на день, після 6 місяців — 3 рази.

Дорослі піксі-боби

Дорослим котам потрібен збалансований раціон із великою кількістю м’яса та помірною калорійністю. Оскільки порода досить важка, необхідно підтримувати оптимальну масу тіла.

Рекомендовані корми:

  • Acana Indoor Entrée
  • Orijen Original Cat
  • Carnilove Duck & Pheasant for Adult Cats
  • Brit Care Grain-Free Indoor Anti-Stress
  • Savory Adult Fresh Turkey

Якщо кіт мало рухається або живе виключно у квартирі, краще обирати формули для домашніх котів (Indoor).

Стерилізовані та кастровані піксі-боби

Після стерилізації апетит часто збільшується, а витрати енергії зменшуються, тому необхідно перейти на спеціалізований корм.

Рекомендовані корми:

  • Acana Indoor Entrée
  • Brit Care Sterilized Weight Control
  • Carnilove Sterilised Lamb & Wild Boar
  • Savory Sterilised Fresh Turkey
  • Orijen Fit & Trim

Також важливо регулярно контролювати вагу та стимулювати кота до активних ігор.

Догляд

Піксі-боб має густу коротку або напівдовгу шерсть із щільним підшерстям, яка не потребує складного догляду, однак регулярне вичісування допомагає підтримувати її здоровий вигляд.

Основні рекомендації:

  • вичісувати шерсть 1–2 рази на тиждень;
  • під час сезонної линьки — 2–3 рази на тиждень;
  • купати лише за необхідності (приблизно раз на 2–3 місяці);
  • чистити зуби 2–3 рази на тиждень;
  • оглядати та очищати вуха щотижня;
  • очищати очі при появі виділень;
  • підстригати кігті кожні 10–14 днів;
  • забезпечити великий кігтеточильний комплекс і достатньо місця для активності.

Висновок

Піксі-боб — незвичайна порода, яка поєднує ефектну зовнішність дикої рисі з врівноваженим, лагідним і відданим характером. Це розумні кішки, які добре навчаються, люблять спілкування з людьми та чудово почуваються в сім’ях із дітьми або іншими домашніми тваринами.

Попри міцне здоров’я, піксі-боб потребує контролю ваги, достатньої фізичної активності та якісного харчування. За належного догляду представники породи легко живуть 15 років і більше, залишаючись активними, ласкавими та відданими компаньйонами.