Історія породи нібелунг

Нібелунг — одна з найелегантніших і найрідкісніших довгошерстих порід котів. Попри романтичну назву, яка асоціюється з давньогерманськими легендами, порода була створена не в Німеччині, а у США.

Історія нібелунга розпочалася у 1980-х роках у штаті Колорадо. Американська заводчиця Кора Кобб звернула увагу на незвичайне кошеня, яке народилося від домашньої кішки Ельзи. Малюк, названий Зігфрідом, мав довгу сріблясто-блакитну шерсть, хоча його батьки були короткошерстими. Згодом з’явилася кішка Брюнхільда з такими ж особливостями, і саме ця пара стала засновниками нової породи.

Для закріплення бажаних ознак у програмі розведення використовували російських блакитних котів, які були носіями рецесивного гена довгої шерсті. Завдяки цьому вдалося сформувати стабільний тип породи зі збереженням характерного сріблясто-блакитного забарвлення.

У 1987 році Міжнародна асоціація кішок (TICA) зареєструвала нібелунга як нову породу, а вже у 1997 році вона отримала повне офіційне визнання.

Назва породи походить від німецького слова Nibelung, що перекладається як «той, хто прийшов із туману». Вона чудово відображає зовнішність цих котів — довга шовковиста шерсть із сріблястим відливом створює ефект легкої туманної вуалі.

Опис породи нібелунг

Нібелунг — це середнього або великого розміру кішка з витонченою, але міцною статурою. Вона поєднує елегантність російської блакитної кішки з розкішною довгою шерстю.

Представники породи мають подовжене мускулисте тіло, довгі лапи, граційну шию та пухнастий хвіст. Голова клиноподібної форми, вуха великі й загострені, а великі овальні очі найчастіше мають насичений зелений колір.

Головною особливістю породи є довга шовковиста шерсть із характерним сріблястим блиском. Допускається лише одне забарвлення — блакитне з легким срібним типінгом, який створює ефект мерехтіння.

Нібелунги дуже рухливі та граційні. Вони легко стрибають, люблять активні ігри й чудово почуваються навіть у квартирі, якщо мають достатньо місця для фізичної активності.

Середня тривалість життя становить 15–18 років, а за правильного догляду багато представників породи живуть ще довше.

Особистість нібелунга

Нібелунги відомі своїм спокійним, врівноваженим і дуже ніжним характером. Вони швидко прив’язуються до своєї сім’ї, але можуть бути стриманими щодо незнайомців.

Ці коти зазвичай обирають одного або двох найближчих людей, яким довіряють найбільше. Вони із задоволенням проводять час поруч із господарем, можуть сидіти на колінах, супроводжувати його по дому та уважно спостерігати за всім, що відбувається.

Нібелунги не люблять шуму та хаосу. Вони найкраще почуваються у спокійному середовищі, тому чудово підходять людям, які цінують тишу та домашній затишок.

З маленькими дітьми ці кішки поводяться обережно. Якщо дитина ставиться до тварини спокійно та не завдає дискомфорту, нібелунг швидко звикає до неї. При грубому поводженні кішка не проявляє агресії, а просто намагається уникнути контакту.

З іншими домашніми тваринами представники породи зазвичай уживаються добре, особливо якщо знайомство відбулося у ранньому віці.

Нібелунги дуже розумні й допитливі. Вони швидко запам’ятовують домашній розпорядок, добре реагують на інтонацію господаря та легко освоюють прості правила поведінки.

Через сильну прив’язаність до людини вони погано переносять тривалу самотність. Якщо власник часто відсутній, коту варто залишати інтерактивні іграшки або забезпечити достатньо занять.

Чим годувати нібелунга

Нібелунги не мають особливих вимог до раціону, проте для підтримання здорової шерсті та міцного імунітету їм необхідне якісне збалансоване харчування.

Основу раціону повинні складати корми класу суперпреміум або холістик із високим вмістом м’яса та повноцінним комплексом вітамінів і мінералів.

Для цієї породи добре підходять:

  • Acana;
  • Orijen;
  • Brit Care;
  • Carnilove;
  • Savory.

Кошенят годують 4–5 разів на день невеликими порціями. Дорослих котів достатньо годувати двічі на день.

Важливо постійно забезпечувати доступ до свіжої питної води, адже достатнє споживання рідини позитивно впливає на здоров’я нирок і сечовидільної системи.

Догляд за нібелунгом

Розкішна довга шерсть потребує регулярного догляду. Щоб уникнути ковтунів, кота рекомендується вичісувати 2–3 рази на тиждень, а під час сезонної линьки — навіть щодня.

Купають нібелунгів лише за потребою, приблизно один раз на кілька місяців, використовуючи шампуні для довгошерстих котів.

Також необхідно регулярно виконувати базові гігієнічні процедури:

  • чистити зуби 2–3 рази на тиждень;
  • підстригати кігті кожні 2–3 тижні;
  • оглядати та очищувати вуха за необхідності;
  • протирати очі при появі виділень.

Оскільки шерсть має природний сріблястий блиск, бажано не допускати тривалого перебування під прямими сонячними променями, щоб уникнути зміни її відтінку.

Можливі захворювання

Нібелунги вважаються однією з найздоровіших порід домашніх котів. Вони не мають великої кількості характерних спадкових патологій, однак профілактичний ветеринарний контроль залишається обов’язковим.

Найчастіше можуть зустрічатися:

  • ожиріння при недостатній фізичній активності;
  • стоматологічні захворювання;
  • захворювання сечовидільної системи;
  • стресові розлади при тривалій самотності.

Для підтримання гарного здоров’я рекомендується регулярно проходити ветеринарні огляди, своєчасно вакцинувати тварину, проводити профілактику паразитів, забезпечувати активні ігри та якісне харчування.

При належному догляді нібелунги залишаються активними, здоровими й зберігають чудову фізичну форму протягом усього життя.